台湾警方展开全台查缉诈骗车手行动 4天逮捕418人

Соц?альне конструювання гендеру ― концепт фем?н?стично? науки та соц?олог?? про культурн? витоки, механ?зми та насл?дки гендеру. Зокрема, гендерн? рол? ― це досягнутий ?статус? у соц?альному середовищ?, який неявно та явно класиф?ку? людей ?, отже, мотиву? соц?альну повед?нку.

Сум?жним питанням у фем?н?стичн?й теор?? ? вза?мозв'язок м?ж визначеною статтю при народженн? (чолов?чою чи ж?ночою) та ?х досягнутими гендерними в?дпов?дниками (маскул?нн?сть та ж?ночн?сть).

Основн? поняття

Статус (фем?н?стична теор?я)

У контекст? фем?н?стично? теор?? слово статус в?дхиля?ться в?д розмовного вживання, що означа? ранг або престиж, а натом?сть стосу?ться ряду шар?в або категор?й, за якими под?ляються сусп?льства, певним чином синон?мом ?м?ток? або ?ролей?. Семантичн? в?дм?нност? ?м?ток? та ?ролей? гомоген?зуються у терм?н ?статус?, а пот?м повторно диференц?юються шляхом под?лу на ?приписуваний статус? та ?досягнутий статус? в?дпов?дно.

У межах психоанал?тичного та радикального фем?н?зму статус набува? додаткового значення як механ?зм дов?льно? влади; де дов?льне стосу?ться отримання влади в?д статусу на в?дм?ну в?д вза?мно? згоди залучених стор?н. Отже, п?дрив та демонтаж статусу та символ?в статусу ? необх?дною умовою зв?льнення в?д свав?льно? влади.

Соц?альний конструктив?зм

Соц?альний конструктив?зм ― це теор?я п?знання, яка опису? вза?мозв'язок м?ж об'?ктивн?стю реальност? та здатн?стю людських почутт?в та п?знання. Зокрема, в?н стверджу?, що реальн?сть ?сну? як п?дсумовування соц?альних уявлень та вираз?в; ? що реальн?сть, яка сприйма?ться, ? ?диною реальн?стю, яку варто розглянути. Це супроводжу?ться насл?дками того, що будь-яка сприймана реальн?сть ? д?йсною, що реальн?сть п?дда?ться ман?пуляц?ям через контроль над соц?альними уявленнями та виразами.

Соц?ально-конструкц?он?стський рух виник як щодо критики, так ? проти неприйняття об'?ктив?зму, розробленого рос?йсько-американською письменницею Айн Ренд. Зокрема, у припущенн? позитив?стсько? основи знань це означа?, що соц?альний конструктив?зм в?дкида? уявлення про те, що емп?ричн? факти можуть бути в?дом? про реальн?сть. Багато л?тератури на тему соц?ального конструктив?зму зосереджу?ться на його в?дносинах у багатьох аспектах до ??рарх?? та влади. Ця близьк?сть демонстру? близьке джерело натхненного марксистського вчення, яке використано у працях Фуко та його працях про дискурс.

Праця психолога Гарвардського ун?верситету Ст?вена П?нкера The Blank Slate демонстру? ?снування соц?ально побудованих категор?й, таких як ?грош?, право власност?, громадянство, нагороди за хоробр?сть ? президентство США?, як? ??снують лише тому, що люди мовчки погоджуються д?яти так, н?би вони ?снують?. Однак вони не ? опорою соц?ального конструктив?зму як основно? л?нзи, через яку можна зрозум?ти реальн?сть, а скор?ше специф?чним контекстом для певних соц?альних явищ, натом?сть автоном?я та б?олог?чно ?нформований характер людського ?снування. Таким чином, П?нкер явно суперечить вченим соц?ального конструктив?зму Маречеку, Кроуфорду ? Поппу в ?Про побудову стат?, гендеру та сексуальност??, як? заперечують автоном?ю особистост?, а також стверджують р?зновид теор?? мислення Tabula rasa, оск?льки знання та зм?ст породжуються виключно як колективне зусилля ? що людина не здатна робити це самост?йно. Отже, що св?дчить про те, що сприйняття створення незалежного значення ? ?люз??ю, створеною шляхом ман?пуляц?й соц?альними уявленнями та виразами.

Alsop, Fitzsimmons & Lennon також зазначають, що конструктив?стськ? розпов?д? про творення гендеру можна розд?лити на два основн? потоки:

1. Матер?ал?стичн? теор??, як? п?дкреслюють структурн? аспекти соц?ального середовища, в?дпов?дальн? за збереження певних гендерних ролей;
2. Дискурсивн? теор??, як? наголошують на створенн? через мову та культуру значень, пов’язаних ?з гендером.

Вони також стверджують, що як матер?ал?стична, так ? дискурсивна теор?? соц?ально? побудови гендеру можуть бути як есенц?ал?стськими, так ? н?. Це означа?, що деяк? з цих теор?й передбачають ч?ткий б?олог?чний розпод?л м?ж ж?нками та чолов?ками, розглядаючи соц?альне створення мужност? та ж?ночност?, тод? як ?нш? заперечують припущення про б?олог?чний под?л м?ж статями як незалежний в?д соц?ально? конструкц??.

Гендер

Гендер використову?ться як зас?б опису в?дм?нност? м?ж б?олог?чною статтю та соц?ал?зованими аспектами ж?ночност? та маскул?нност?. На думку Веста та Циммермана, це не особиста риса, це ?нова особлив?сть соц?альних ситуац?й: ? як результат, ? об?рунтування р?зних соц?альних домовленостей, ? як зас?б лег?тимац?? одного з найб?льш фундаментальних под?л?в сусп?льства?. ^:126

Як соц?альна конструкц?я, гендер вважа?ться здобутим статусом фем?н?стичною теор??ю, як правило (хоча ? не виключно) таким, який досяга?ться (отриму?ться) в ранньому дитинств?. Ця точка зору п?дтверджу?ться сучасною конструктив?стською перспективою, запропонованою Фенстермейкером та Вестом. Ц? ?гендерн? д??? складають набори повед?нки, так? як чолов?ча та ж?ноча, як? асоц?юються з? статтю ?, таким чином, визначають так? поняття, як ?чолов?к? та ?ж?нка?. Отже, стать можна розум?ти як зовн?шню для особистост?, що склада?ться з низки пост?йних суджень та оц?нок ?ншими.

Гендерн? рол?

Гендерн? рол? ? продовженням гендерного статусу, що склада?ться з ?нших отриманих статус?в. Гендерн? рол? ― це функц?ональна позиц?я в соц?альн?й динам?ц?, реал?зац?я яко? ? частиною ?дотримання гендерних принцип?в?.

Американська ф?лософиня Джуд?т Батлер вбача? р?зницю м?ж гендерною перформативн?стю та гендерними ролями, що розмежову? соц?альну повед?нку людини, яка прагне виразити повед?нку, яка формулю? власне сприйняття сво?? стат? та повед?нкою, яка створю? уявлення про в?дпов?дн?сть соц?альним гендерним виразам у сукупност?. Це не означа?, що участь у гендерн?й перформативност? не може в?дпов?дати тиску на виконання гендерно? рол?, а також те, що виконання гендерно? рол? не може задовольнити бажання гендерно? перформативност?. В?дм?нн?сть стосу?ться насамперед контексту та мотивац??, а не конкретно? повед?нки та насл?дк?в, як? часто т?сно пов’язан?.

У деяких теч?ях фем?н?зму, таких як ?нтерсекц?йний фем?н?зм, гендер ? головною, хоча ? не ?диною в?ссю, вздовж яко? розглядаються фактори пригн?чення, як висловився Берков?ц: ?Гендерний порядок ? ??рарх?чним, оск?льки в ц?лому чолов?ки дом?нують над ж?нками; проте численн? та суперечлив? джерела влади та гноблення перепл?таються, ? не вс? чолов?ки дом?нують над ус?ма ж?нками. ?нтерсекц?йн?сть теоретизу?, як гендер перетина?ться з расовою, етн?чною приналежн?стю, соц?альним класом, сексуальн?стю ? нац??ю?.

Берков?ц також стверджу?, що гендер в ц?лому, особливо гендерн? рол?, вносять значний внесок як плодотворний ? потужний шлях, завдяки якому ман?пуляц?? соц?альними уявленнями проявляють реальн?сть. Зокрема, реальн?сть, коли ж?нки, як правило, пригн?чуються чолов?ками в рамках соц?ально? структури, яка встановлю? рол? для ж?нок, як? мають явно меншу здатн?сть накопичувати та зд?йснювати дов?льну (пох?дну в?д статусу) владу. Систему, яка виявля? та зд?йсню? цю владу, зазвичай називають патр?архатом. Конкретна модель патр?архату не робить жодно? р?зниц? в розшаруванн? чи влад?, що походять в?д компетенц?? чи престижу.

Антрополог Кетр?н Л. Бестеман спостер?га? в?дм?нност? у гендерних ролях у контекст? батьк?вства сомал?йських б?женц?в у Лью?стон?, штат Мен; окрем? рол? пов?домляють про свободу свободи людей на основ? ?х гендерно? агенц??, в як?й чолов?ки, як правило, надають перевагу з точки зору соц?ально? влади. Д?вчата, здавалося, ?перебувають п?д посиленим контролем, щоб поводитись поважно, оск?льки батьки намагалися захистити ?х в?д публ?чно? сексуально? культури Америки ?диним способом, який вони знають: достроково укладений шлюб ? багато в?дпов?дальност? за домашн? справи?. Хлопчики отримували менше обов’язк?в ? б?льше свободи. Р?зниця м?ж обов'язками хлопчик?в ? д?вчаток визнача? розум?ння д?тьми б?женц?в того, що означа? належати до певно? стат? в Америц?. Бестман зауважила, що контраст ? насл?дком в?дсутност? традиц?йних чолов?чих справ в Америц? пор?вняно з Сомал?, таких як фермерськ? роботи, тод? як традиц?йн? ж?ноч? справи збереглися.

Гендерна ?дентичн?сть

Гендерна ?дентичн?сть ― це поняття, яке стосу?ться внутр?шнього в?дчуття власно? стат? в ?ндив?дуальному масштаб?. Терм?н за сво?ю суттю не в?дпов?да? визначенню того, що означа? чи не становить гендерну ?дентичн?сть. В першу чергу, оск?льки його актуал?зац?я повн?стю ?нтернал?зована, вона перешкоджа? зовн?шн?й параметризац?? або комун?кац??. У робот? ?Соц?альна когн?тивна теор?я гендерного розвитку та диференц?ац??? доктор?в психолог?? Кей Басс? та Алеберта Бандури, опубл?кован?й у ?Психолог?чному огляд?? та цитован?й приблизно 2817 раз?в, вчен? розглядають р?зноман?тн? пояснення способ?в ? механ?зм?в, що сприяють становленню гендерно? ?дентичност? в дитинств?. Перша з них ― психоанал?тична теор?я, яка стверджу?:

Вважа?ться, що спочатку ? хлопчики, ? д?вчатка ототожнюються з? сво?ми матерями. Однак у в?ц? в?д 3 до 5 рок?в це зм?ню?ться, ? д?ти ототожнюються з одностатевими батьками. ?дентиф?кац?я з одностатевим батьком передбачена для вир?шення конфл?кту, який переживають д?ти в результат? еротично? прихильност? до батьк?в протилежно? стат? та ревнощ?в до одностатевих батьк?в. Ця прихильн?сть виклика? у д?тей сильне занепоко?ння, оск?льки вони бояться помсти з боку одностатевих батьк?в.

Принциповим твердженням ? те, що гендерна диференц?ац?я у д?тей мотивована сексуальним потягом до батьк?в, а також негативними емоц?ями, страхом ? тривогою щодо погроз або помсти з боку одностатевих батьк?в. Це вони описують як результат ?кастрац?йних хвилювань хлопц?в?, також ?[д?вчата стикаються] з невдоволенням через те, що вони позбавлен? пен?са, в?дчувають неповноц?нн?сть ? бояться помсти матер? за ?хн? задуми щодо батька?. Басс? ? Бандура не пропонують у сво?х досл?дженнях жодного вивчення частоти цих страх?в чи тривог, а також жодного р?зноб?чного анал?зу периферичних фактор?в цих еротичних чи невротичних почутт?в. Кр?м того, не подано жодного опису методолог??, за якою Басс? та Бандура отримували будь-як? дан? в?д д?тей, щоб д?йти висновк?в про те, як? саме в?дчуття переживаються у п?дл?тковому розвитку, а також про те, як д?ти у в?ц? 5 рок?в могли сформулювати сво? почуття, коли ?х ?позбавляють пен?са?. Кр?м того, не передбачено жодного анал?зу чи методу, що пояснюють, як будь-яка з ц??? ?нформац?? може бути з?брана при тестуванн? теор??, а також як дан? можуть бути з?бран?, щоб забезпечити кл?н?чну модель розвитку дитинства.

Вони продовжують когн?тивно-розвивальний анал?з сво?х висновк?в, припускаючи, що ?д?ти розвивають стереотипн? концепц?? ?ендеру на основ? того, що вони бачать ? чують навколо себе?. ?хн? роботи стверджують, що п?сля того, як д?ти розвивають цю концепц?ю, вони також розвивають ?гендерну стал?сть ― в?ру в те, що ?х власна стать ? ф?ксованою ? незворотною?. Тод? д?ти д?ють так, щоб виконати цей задум, оск?льки когн?тивна посл?довн?сть раду?. Ця модель не врахову? плинн?сть стат?, яку стверджують так? вчен?, як американська психологиня Л?за М. Даймонд, яка поясню?, що це не стаб?льна, ф?ксована риса ― скор?ше, вона побудована соц?ально ? може з часом зм?нюватися для окремо? людини. Ця модель безпосередньо суперечить як поняттю гендерно? ?дентичност? як ?ндив?дуально?, так ? внутр?шньо?, пояснюючи ?? джерело як соц?альну повед?нку та прояв як бажання конгруентност? з отриманим поняттям стат?.

?нш? запропонован? модел? включають модель теор?? гендерних схем, яка передбача?, що розвиток гендерно? ?дентичност? ? процесом само?дентиф?кац??, який повинен передувати здатност? ?д?тей позначати себе та ?нших як чолов?к?в чи ж?нок?. Басс? та Альбурта в?дзначають його схож?сть ?з когн?тивно-розвитковим анал?зом, але не уточнюють, як ц? под?бност? проявляються. Однак вони в?др?зняються тим, що теор?я гендерно? схеми пропону? розвиток гендеру як ?нструмент для розвитку д?тей для кращо? класиф?кац?? та визначення соц?ально? повед?нки навколо них, а також сприя? розробц? зростаючо? та розширювано? модел?. Кр?м того, когн?тивно-розвитковий анал?з стверджу?, що у дитини, що розвива?ться, поняття стат? незм?нне п?сля встановлення, однак теор?я гендерно? схеми не вимага? цього припущення, натом?сть залишаючи можлив?сть, що дитина, що розвива?ться, може вдосконалити та скоротити свою гендерну диференц?ац?ю в?дпов?дно до досв?ду ? створювати б?льш тонку та ?ндив?дуальну модель, н?ж це могло бути спочатку отримано п?д час раннього та неконтекстуального досв?ду п?дл?тковост?.

Сексуальн?сть/сексуальна ор??нтац?я

В останн? роки в початкових школах США почали випускати книги з розд?лами, до яких входять одностатев? с?м'?, гомосексуальн? зразки для насл?дування, або (у менш?й к?лькост?) п?дл?ток, який виявля? та прийма? власну сексуальн?сть/сексуальну ор??нтац?ю. Герман-В?лмарт ? Раяан характеризують цей стиль подання як ?гомонормативний?.

Даймонд та Баттерворт стверджують, що гендерна ?дентичн?сть та сексуальна ?дентичн?сть ? м?нливими ? не завжди п?дпадають п?д дв? есенц?ал?стськ? категор?? (чолов?к чи ж?нка та гей чи гетеро); вони д?йшли такого висновку шляхом опитування ж?нок, як? потрапляють до групи сексуальних меншин протягом останн?х десяти рок?в.

Сприйняття сексуальност? оточенням ? продовженням сприйняття людьми сво?? стат?. Гетеросексуальн?сть передбача?ться для тих ос?б, як? поводяться належним чином маскул?нно або ж?ночною. Якщо хтось хоче, щоб ?? сприймали як лесб?йку, ?? сл?д спочатку сприйняти як ж?нку; якщо хтось хоче бачити себе ге?м, його треба розглядати як чолов?ка. ^:145

Вираження

?дея гендерно? перформативност? стосу?ться того, що з моменту зачаття, ким люди ? ? ким стануть, визначено наперед. Д?ти в дуже юному в?ц? д?знаються, що означа? бути хлопчиком чи д?вчинкою в сусп?льств?. ?м дають чолов?ч? або ж?ноч? ?мена за статтю, обирають кольори, як? вважаються доречними лише тод?, коли ?х використову? певна стать, ? дають ?грашки, як? допоможуть ?м визнати належне м?сце в сусп?льств?. За словами Барбари Керр та Карен Малтон, багато батьк?в будуть спантеличен?, коли д?знаються про ?схильн?сть маленьких д?тей думати, що саме ?х одяг або ?грашки роблять ?х хлопчиками чи д?вчатками?. Батьки доходять до того, що асоц?юють свою доньку з рожевим кольором, оск?льки в?н ? ж?ночим, або блакитним для ?хнього сина, оск?льки в?н ? чолов?чим. Обговорюючи ц? питання, Пенелопа Еккерт у текст? ?Мова та стать? пише: ?Перше, що люди хочуть знати про дитину, це ?? стать?. Таким чином, це п?дсилю? важлив?сть та акцент, який сусп?льство робить не лише на стать, а й на способи вказувати на свою стать. Експертка стверджу?, що визначення стат? при народженн? також ма? житт?во важливе значення для того, як людина представля? себе в сусп?льств? в старшому в?ц?, оск?льки ?визначення стат? створю? основу для гендерного процесу протягом усього життя?. П?дл?тков? роки ― це час, коли в?дбува?ться соц?ал?зац?я, а також час, коли людина представля? себе в сусп?льств?. Часто це час, коли здатн?сть людей опановувати сво? гендерне вираження познача? ?х як усп?шних чи неусп?шних. Одним ?з джерел, що демонстру?, наск?льки усп?шно викону?ться вираження, ? журнали, зокрема журнали, ор??нтован? на молодих д?вчат. ^:275 Це не лише п?дкреслю? той факт, що гендер ― це те, що нас навчають ? пост?йно формують оч?кування сусп?льства, але також вказу? на один ?з способ?в, яким люди п?дсв?домо навчаються бути ?деальними учасниками гендерно? гри. ?дея про те, що гендер пост?йно форму?ться завдяки оч?куванням, актуальна в ?нтернет-сп?льнот?. П?дл?тки часто стикаються з ситуац?ями в реальному житт? та в ?нтернет?, як? змушують ?х ставити п?д сумн?в себе, стикаючись ?з сусп?льством, зокрема гендерн? показники.

Зображення т?ла

?сну? багато фактор?в, як? впливають на образ т?ла, ?включаючи стать, ЗМ?, стосунки батьк?в та статеве дозр?вання, а також вагу т?ла та популярн?сть?. Перехресн?сть цих фактор?в виклика? ?ндив?дуальний досв?д п?дл?тк?в. З? зм?ною ?х орган?зму зм?ню?ться ? середовище, в якому вони живуть. Образ т?ла т?сно пов'язаний з психолог?чним самопочуттям п?дл?тка ? може викликати шк?длив? насл?дки, коли дитина в?дчува? невдоволення сво?м т?лом. У статт? ?Образ т?ла та психолог?чне самопочуття п?дл?тк?в: вза?мозв’язок м?ж статтю та типом школи? Гелен В?нф?лд поясню?, що досв?д п?дл?тка у середн?й школ? т?сно пов’язаний ?з сприйнятим ним образом т?ла. Вона проанал?зувала понад 336 п?дл?тк?в ? виявила, що ?оц?нки ф?зично? привабливост? та образу т?ла залишаються в?дносно стаб?льними протягом перших п?дл?ткових рок?в, але стають все б?льш негативними у в?ц? 15–18 рок?в через зм?ни, пов'язан? з? статевим дозр?ванням?. Ця зм?на у старш? шк?льн? роки може спричинити серйозн? психолог?чн? проблеми, що можуть проявлятися у харчових розладах, що спричиняють серйозн? проблеми на все життя. Завдяки цим висновкам показано, що ц? проблеми ?з зображенням т?ла особливо поширен? серед д?вчаток, але з настанням статевого дозр?вання у хлопчик?в оч?кування зростання м’язово? маси також зм?нюються. Джеффр? Х. Кохан, Гарр?сон Г. Пауп-молодший у статт? ?Образ т?ла у хлопчик?в: огляд л?тератури? стверджують, що ?д?вчата зазвичай хот?ли бути худшими, хлопчики ― б?льшими?. Ця статистика показу?, що гендерн? в?дм?нност? в образ? т?ла викликають р?зн? ?деали краси.

ЗМ?

На соц?альне творення гендеру (особливо для молодшо? аудитор??) також впливають мед?а. У 2018 роц? приблизно 42% п?дл?тк?в в?дчувають тривогу, коли ?х нема? б?ля телефон?в. Зроста? к?льк?сть п?дл?тк?в, як? щодня витрачають на ЗМ? в середньому 6,5 годин. Ц? дан? в?дображають, наск?льки особист?сть п?дл?тка залежить в?д мед?а. ЗМ?, що впливають на ?ендерну структуру, можна побачити в реклам?, соц?альних мережах, журналах, телебаченн? та музичних кл?пах.

Ц? платформи можуть впливати на те, як розвива?ться людина, сприйма? себе та оточення. ЗМ? часто зображають чолов?к?в ? ж?нок у гендерно-стереотипному ключ?, транслюючи ?х ??деальний образ? для сусп?льства. Ц? образи часто виступають як надм?рн? оч?кування для багатьох п?дл?тк?в, що розвиваються.

Чолов?к?в зазвичай зображують наполегливими та сильними. Зокрема, на телебаченн? чолов?к?в зазвичай показують як неемоц?йних ? в?дсторонених. Ж?нок часто зображують як сп?вчутливих, турботливих та пок?рних. Гендерн? рол?, як правило, б?льше закр?плюються за ж?нками в ЗМ?, н?ж за чолов?ками. Ж?нки зазвичай представлен? як основа домогосподарства, доглядальниц?, а часто нав?ть як матер?, що залишаються вдома. Ж?нкам часто надають слабк?, залежн? та пасивн? особистост?. Чолов?кам заборонено бути турботливими, а ж?нкам ― сильним ? вимогливим. Ц? гендерн? впливи з мед?а можуть вводити в оману зростаючу дитину чи п?дл?тка, тому що, поки вони все ще намагаються конструювати свою ?дентичн?сть у соц?альному середовищ?, вони оточен? упередженнями.

Соц?альн? зм?ни

Протягом ?стор?? ж?нки боролися за сво? права. Перша хвиля фем?н?зму, яка почалася в 1854 роц?, була боротьбою за права ж?нок на осв?ту ? за виборч? права. Фем?н?зм друго? хвил? та фем?н?зм третьо? хвил? сприяли фем?н?стськ?й справ?. Фем?н?стичний рух мав на мет? не т?льки боротьбу за права ж?нок, а й здобуття визнання та поваги в?д широко? громадськост?, визнаючи той факт, що ж?нки не поступаються чолов?кам ? заслуговують на р?вне ставлення та справедлив? можливост?. Фем?н?зм почав заперечувати ?дею, що м?сце ж?нки обмежене побутовою та приватною сферами. З плином часу ставлення чолов?к?в ? ж?нок до гендерних ролей ставало все б?льш л?берал?зованим. Чолов?ки та ж?нки домовляються про б?льш егал?тарний розпод?л в?дпов?дальност? в с?мейн?й сфер?. Вони погоджуються, що ж?нки повинн? ? можуть мати роль у публ?чн?й сфер?, особливо на кер?вних посадах, ? що чолов?ки можуть брати участь у приватн?й та побут?.

Критика та можлив?сть ?скасувати? гендер

Б?льш?сть досл?джень, як? спираються на соц?альний конструктив?зм, досл?джують способи побудови гендеру, демонструючи, як ц? конструкц?? п?дтримують гендер як конструкт та гендерну нер?вн?сть.

Однак, оск?льки гендер сконструйований, його також можна ?скасувати? або деконструювати. Вивчення ?нтерактивного р?вня може вийти за рамки простого документування ?снування нер?вност?, щоб досл?дити: (1) коли ? як соц?альн? вза?мод?? стають менш гендерними, а не просто р?зними, (2) умови, за яких гендер не ма? значення у соц?альних вза?мод?ях, ( 3) чи вс? гендерн? вза?мод?? посилюють нер?вн?сть, (4) як структурний (?нституц?йний) та ?нтерактивний р?вн? можуть працювати разом, щоб викликати зм?ни, ? (5) вза?мод?я як м?сце зм?н.

Теор??, як? передбачають, що гендерна повед?нка повн?стю або здеб?льшого обумовлена соц?альними умовами та культурою, представляють позиц?ю ?природа проти виховання?. Науков? досл?дження, однак, св?дчать про те, що екстремальн? позиц?? щодо дискус?? про природу та виховання не здатн? пояснити наявн? дан?.

Див. також

• Гендерн? досл?дження
• Гетеросексизм
• Сексизм