脂肪肝是什么病

Автоматизац?я
Тема вивчення/досл?дження	технолог?чний процес
Досл?джу?ться в	automation engineeringd
Протилежне	manual operationd
Автоматизац?я у В?к?сховищ?

Автоматизований онлайн-пом?чник на сайт?, з аватаром для актив?зац?? вза?мод?? людини з комп'ютером.

百度 热血又佛系，这应该是本次采访后对鹿晗贴上的全新标签。

Автоматиза?ц?я — ? одним з напрям?в науково-техн?чного прогресу, який спрямовано на застосування саморегульованих техн?чних засоб?в, економ?ко-математичних метод?в ? систем керування, що зв?льняють людину в?д участ? у процесах отримання, перетворення, передавання ? використання енерг??, матер?ал?в чи ?нформац??, ?стотно зменшують м?ру ц??? участ? чи трудом?стк?сть виконуваних операц?й. Поряд з терм?ном автоматичний, використову?ться визначення автоматизований, що п?дкреслю? в?дносно великий ступ?нь участ? людини у певному процес?.

Терм?н автоматизац?я, натхненний словом автоматичний (пох?дне з автомата), не був поширеним до 1947 року, коли Форд заснував в?дд?л автоматизац??. Саме тод?, у промисловост? швидко починають використовуватися контролери зворотного зв'язку, як? з'явилися ще 1930 року.

Автоматизац??, було досягнуто завдяки р?зним засобам, що охоплюють: механ?чн?, г?дравл?чн?, пневматичн?, електричн?, електронн? пристро? та комп'ютери, здеб?льшого, у по?днанн?. У складних системах, як от: сучасн? заводи, л?таки та корабл?, найчаст?ше, використовуються ус? ц? зм?шан? застосування.

Автоматизований лабораторний прилад

Способи керування системою

Загалом, ?сну? два види керування системою: з? зворотним зв'язком (система замкненого контуру) та без зворотного зв'язку (система роз?мкненого контуру).

У раз? керування без зворотного зв'язку, д?я впливу контролера на систему, не залежить в?д ?виходу процесу? (або ?контрольовано? зм?нно? процесу?). Хорошим прикладом цього, ? центральне опалення, в якому паровий котел керу?ться лише за допомогою реле часу (або й без нього — вручну), таким чином, к?льк?сть тепла виробля?ться пост?йно, незалежно в?д температури у буд?вл?. Д??ю впливу, тут ? вмикання ? вимикання котла. Виходом процесу, ? температура у прим?щенн?.

У систем? керування з? зворотним зв'язком, вплив в?д контролера, залежить в?д виходу процесу. Для прикладу з котлом, це буде застосування термостату задля контролю температури усередин? прим?щення, або одночасно ? ззовн? буд?вл? (давач? температури), таким чином, з'явля?ться зворотний зв'язок вих?дного сигналу, який да? змогу контролеру п?дтримувати температуру у споруд?, котру встановлено на термостат?. Отже, контролер замкненого контуру, ма? петлю зворотного зв'язку, яка забезпечу? його керувальним впливом, залежно в?д виходу процесу. З ц??? причини, замкнен? петльов? контролери, також називають контролерами зворотного зв'язку.

Для прикладу, визначенням замкнено? системи керування з? зворотним зв'язком, в?дпов?дно до British Standard Institution, ?: ?Система керування, що волод?? досл?дженням зворотного зв'язку, де сигнал в?дхилення утворю?ться у п?дсумку цього зворотного зв'язку, та використову?ться задля впливу на к?нцевий орган керування так, щоби зменшити це в?дхилення до нуля.?

Так само: ?Система керування з? зворотним зв'язком, ? системою, котра здеб?льшого, п?дтриму? задане в?дношення одн??? зм?нно?, системи, з ?ншою зм?нною, шляхом пор?вняння ?х функц?й, та з використанням ц??? р?зниц? як засобу керування.?

Удосконаленим видом автоматизац??, яка зд?йснила революц?ю у виробництв? л?так?в, засобах зв'язку та ?нших галузях промисловост?, ? керування з? зворотним зв'язком, яке, найчаст?ше, безперервне та передбача?: приймання, вим?рювання з використанням давач?в, вироблення розрахованого уточнювального впливу (коригування), задля п?дтримання вим?рюваного параметру у заданих межах. Теоретичною основою автоматизац?? замкненого контуру, ? теор?я керування.

Керувальн? впливи

Системи керування

Одним з найпрост?ших вид?в контролю, ? контроль ув?мкнення-вимкнення. Прикладом, може слугувати згаданий вище термостат, що використову?ться у побутових приладах, який розмика? або замика? власний електричний контакт.

Керування посл?довн?стю, в котрому викону?ться запрограмована чергов?сть дискретних операц?й, часто засноване на елементах системно? лог?ки, складовою яко? ? стан системи. Система керування п?д?ймачем, ? прикладом посл?довного керування.

П?Д-регулятор

PID регулятор

Пропорц?йно-?нтегрально-диференц?йний регулятор (П?Д-регулятор) ? механ?змом контуру керування з? зворотним зв'язком (контролером) та широко використову?ться у промислових системах керування.

П?Д-регулятор безперервно обчислю? значення помилки, як р?зницю м?ж заданою уставкою та вим?ряною зм?нною процесу, ? застосову? уточнювальний вплив на основ? пропорц?йно?, ?нтегрально? та пох?дно? (диференц?йно?) складово?, як? в?дпов?дно познача?ться P, I, ? D та дають власне ?м'я цьому виду контролера.

Ц? теоретичн? розум?ння ? застосування, позначаються 1920-ми роками, ? ?х впроваджено майже в ус?х аналогових системах керування — спочатку у механ?чних контролерах, в?дтак, за допомогою дискретно? електрон?ки та останн?м часом, у промислових комп'ютерних процесах.

Посл?довне керування та лог?чна посл?довн?сть або стан системи керування

Програмований лог?чний контролер

Посл?довне керування може зд?йснюватися або сталою посл?довн?стю, або лог?чною одиницею, та викону? будь-як? д??, залежно в?д р?зних стан?в системи. Прикладом регульовано?, але в ?ншому випадку, стало? посл?довност?, ? реле часу спринклера на газон?.

Ранн?й розвиток посл?довного контролю, був релейним, де реле замикали електричн? контакти, задля початку або переривання живлення пристрою. Реле вперше були використан? у зародкових телеграфних мережах, для керування ?ншими пристроями, наприклад, п?д час запуску та зупинки промислових електричних двигун?в або в?дкриття та закриття електромагн?тних клапан?в. Використання реле задля управл?ння, допуска? контроль, керований под?ями, де д?? може бути запущено з посл?довн?стю, в?дпов?дною до зовн?шн?х вплив?в. Вони були б?льш гнучкими у в?дгуку, н?ж жорстк? з одн??ю посл?довн?стю, кулачков? таймери.

Електромагн?тн? клапани широко використовуються у системах стислого пов?тря або г?дравл?чних, задля живлення виконавчих пристро?в точно? механ?ки. Водночас, електродвигуни котр? застосовуються для забезпечення безперервного обертального руху та приводи, здеб?льшого, ? найкращим вибором щодо почергового створення обмеження д?апазону руху для механ?чних пристро?в.

Загальна к?льк?сть реле, кулачкових таймер?в ? барабанних секвенсер?в, як? були потр?бн? на деяких заводах, могла нараховувати сотн? або, нав?ть, тисяч?

Робот KUKA для д?? з пласким склом

одиниць. Знадобилися ранн? методи програмування та мови, щоби зробити так? системи керованими. Одн??ю з перших була мова релейно-контактно? лог?ки, назва яко? ?драбинова д?аграма? (англ. ladder diagram) п?шла в?д слова ladder (драбина), оск?льки схеми вза?мопов'язаних реле та ?хн?х контакт?в нагадували драбину з ?? щаблями. П?зн?ше було розроблено спец?альн? комп'ютери, так зван? програмован? лог?чн? контролери, щоби зам?нити ц? нагромадження апаратних засоб?в, одним, легше перепрограмованим блоком.

Комп'ютерне керування

Комп'ютери можуть виконувати як посл?довний контроль так ? керування з? зворотним зв'язком. Програмован? лог?чн? контролери (ПЛК) являють собою тип м?кропроцесора спец?ального призначення, який зам?ню? безл?ч апаратних складових, таких як таймери ? барабанн? секвенсери, використовуван? у системах лог?ки релейного типу. Комп'ютери керування технолог?чними процесами загального призначення, все част?ше зам?нюються самост?йними контролерами, з одним комп'ютером, здатним виконувати операц?? сотень контролер?в. Комп'ютери керування процесом, можуть обробляти дан? з мереж? ПЛК, прилад?в ? контролер?в, для впровадження типового (наприклад, PID) контролю багатьох окремих зм?нних або, у деяких випадках, для вт?лення складних алгоритм?в керування з використанням дек?лькох вход?в, ? математичних перетворень. Вони також, можуть досл?джувати дан? ? створювати у д?йсному час?, граф?чн? диспле? та складати зв?ти для оператор?в, ?нженер?в або кер?вництва.

Контроль банкомату (ATM) ? прикладом ?нтерактивного процесу, у якому комп'ютер, на виб?р користувача, викону? лог?чну отриману в?дпов?дь на основ? ?нформац??, витягнуто? з мережево? бази даних. Процес ATM, ма? схож?сть з ?ншими ?нтернет-процесами транзакц?й. Р?зн? лог?чн? в?дпов?д?, називаються сценар?ями. Так? процеси, переважно, розроблено за допомогою випадк?в та блок-схем використання, як? спрямовують до написання програмного коду.

?стор?я

Найпершим механ?змом керування з? зворотним зв'язком був термостат, винайдений ще 1620 року голландським ученим Корнел?усом Дреббелем (Cornelius Drebbel). Перш? термостати були регуляторами температури або контролерами, а не двопозиц?йними загальними механ?змами для побутових прилад?в. До того ж, 1745 року, Вокансон виготовив перший автоматичний ткацький верстат.

1771 року, Р?чард Аркрайт розробив першу, повн?стю автоматизовану, прядильну фабрику, що приводилася до д?? г?дроенерг??ю (силою плинно? води).

Автоматичний млин, було створено Ол?вером Евансом 1785 року, що робить його першим ц?лком автоматизованим виробничим процесом.

В?дцентровий регулятор, який було винайдено Кр?ст?аном Гюйгенсом у с?мнадцятому стол?тт?, був використаний для регулювання зазору м?ж жорнами. ?нший в?дцентровий регулятор, було використано 1784 року, у межах модел? парового крану. В?дцентровий регулятор було також застосовано Джеймсом Ваттом для використання з паровим двигуном 1788 року, на млин?.

К?лька пол?пшень в?дцентрового регулятора, а також удосконалення клапану в?дс?чення на паровому двигун?, зробили цей двигун, придатним для б?льшост? промислових застосувань, вже до к?нця 19-го стол?ття. Поступ в област? парового двигуна, залишив далеко позаду так? науки, як термодинам?ка ? теор?я керування.

Пристр?й (в?дцентровий регулятор) автоматичного регулювання подавання палива, пари або води до машини, котрий забезпечував р?вном?рний рух або обмеження швидкост?, отримав пор?вняно мало науково? уваги, аж поки, Джеймс Клерк Максвелл оприлюднив статтю, яка встановила початок теоретичного п?д?рунтя для розум?ння теор?? керування. Розвиток електронного п?дсилювача протягом 1920-х рок?в, був важливим для м?жм?ського телефонного зв'язку, який потребував б?льш високих вимог до придушення шуму, що було вир?шено за допомогою негативного зворотного зв'язку. Це, та ?нш? додатки телефон??, сприяли теор?? керування. В?йськовими застосуваннями п?д час Друго? св?тово? в?йни, як? сприяли розвитку ? отримали вигоду з теор?? керування, були системи управл?ння вогнем та л?таками. Так званий, класичний теоретичний розвиток теор?? керування, припада? на 1940-? та 1950-? роки.

Релейна лог?ка, вводилася разом ?з заводською електриф?кац??ю, яка натом?сть стала бурхливо розвиватися з 1900 до 1920-х рок?в. Центральн? електричн? п?дстанц?? та введення в експлуатац?ю нових котл?в високого тиску, парових турб?н та ?ншого, створили великий попит на прилади й органи керування.

Контролери, як? були у змоз? зробити розрахунков? зм?ни, у в?дпов?дь на в?дхилення в?д задано? точки, а не лише д?ю ув?мкнено/вимкнено — двопозиц?йний контроль, почали вводитися з 1930-х рок?в.

1959 року, Texaco's Port Arthur НПЗ, став першим х?м?чним заводом з використанням цифрового керування. Переобладнання завод?в п?д цифровий контроль, почало швидко поширюватися у 1970-т? роки, коли ц?на комп'ютерного устаткування знизилася.

В?дом? застосування

Автоматичний телефонний комутатор було введено 1892 року, разом ?з наб?рними телефонами. До 1929 року 31,9 в?дсотк?в системи дзв?нк?в, були автоматизован?. Для автоматичного перемикання телефону, спочатку використовувалися лампов? п?дсилювач? й електромехан?чн? вимикач?, якими споживалася велика к?льк?сть електроенерг??. Обсяг виклик?в, у к?нцевому п?дсумку, зр?с наст?льки швидко, що виникло побоювання, н?би телефонна система буде споживати всю вироблену електроенерг?ю, що спонукало Bell Labs, почати досл?дження стосовно транзистор?в.

Лог?ка виконання перемикання телефонних реле, стала натхненням для розробки цифрово? обчислювально? машини. Першу комерц?йно усп?шну автоматичну модель видування скляних пляшок, було  введено 1905 року. Машина, що керувалася за допомогою двох роб?тник?в, котр? працювали у дв? 12-годинн? зм?ни, могла виробляти 17280 пляшок протягом 24 годин, пор?вняно з 2880 пляшок, зроблених колективом з шести чолов?к?в ? хлопчик?в, як? працювали у крамниц? протягом дня. Варт?сть виготовлення пляшок машиною була в?д 10 до 12 цент?в за брутто пор?вняно з $ 1,80 за брутто виготовлених вручну, склодувами та пом?чниками.

Секц?йн? електроприводи було розроблено з використанням теор?? керування. Так? електроприводи

Автоматизац?я дозування л?к?в

застосовуються на р?зних д?лянках машини, де повинен п?дтримуватися точний диференц?ал м?ж секц?ями. П?д час прокату стал?, метал витягу?ться, по м?р? проходження його кр?зь пари ролик?в, як? повинн? працювати за посл?довно б?льш високих швидкостей. Перше застосування секц?йного електроприводу, було на папероробн?й машин? 1919 року. Одною з найб?льш важливих под?й у металург?йн?й промисловост? протягом 20-го стол?ття, був — безперервний прокат широко? смуги, розроблений Armco 1928 року.

Зараз, на початку XXI стол?ття, велика автоматизац?я застосову?ться майже в ус?х видах виробництва та збиральних процесах. Це охоплю?: вироблення електроенерг??, нафтопереробну, х?м?чну, сталеливарну промислов?сть, виробництво пластмаси, цементних завод?в, завод?в з випуску добрив, целюлозно-паперових комб?нат?в, автомоб?льних завод?в, збирання л?так?в, виготовлення скла та ?нше. Роботи, особливо корисн? за небезпечних застосувань, як от забарвлення автомоб?л?в розпиленням. Роботи також, використовуються задля складання електронних плат (марудна та дуже точна праця). Зварювання корпус?в автомоб?л?в так само, зд?йсню?ться за допомогою робот?в, а автоматичн? зварювальн? апарати, застосовуються у трубопров?дному транспорт?.

Також прикладом автоматизац?? ? розпод?лена мережа, наприклад World Community Grid.

Переваги та недол?ки

Основними перевагами автоматизац?? ?:

• Зб?льшення пропускно? здатност? або продуктивност?.
• П?двищення якост? та передбачуваност? якост?.
• П?двищена над?йн?сть, процес?в або продукт?в.
• П?двищення узгодженост? продукц??.
• Скорочення прямих людських витрат на робочу силу та видатк?в.

Наступн? методи застосування автоматизац??, часто використовуються задля п?двищення продуктивност?, якост? або над?йност?.

• Впровадження автоматизац?? операц?й, для скорочення часу циклу.
• Встановлення автоматизац??, де потр?бен високий ступ?нь точност?.
• Зам?на оператор?в-людей у завданнях, де ? важка ф?зична або марудна праця.
• Зам?на людей у робот?, яка викону?ться за небезпечних умов (тобто вогонь, космос, вулкани, ядерн? об'?кти, п?д водою, та ?нше).
• Виконання завдань, як? знаходяться за межами людських можливостей: за розм?ром, вагою, швидк?стю, витривал?стю тощо.
• Зниження часу роботи та значного регулювання ?? часу.
• Зв?льнення роб?тник?в, щоби вони взяли на себе ?нш? завдання.
• Забезпечення б?льш високими за р?внем, робочими м?сцями стосовно розробки, впровадження, техн?чного обслуговування й експлуатац?? автоматизованих л?н?й.

Основними недол?ками автоматизац?? ?:

• Загрози безпец? / уразливост?: автоматизована система може мати обмежений р?вень ?нтелекту, отже, б?льш сприйнятлива до ско?ння помилок за межами свого безпосереднього набору знань (наприклад, вона, здеб?льшого, не в змоз?, застосовувати правила просто? лог?ки загальних положень).
• Непередбачуван? / надм?рн? витрати на розробку: варт?сть наукових досл?джень та розробки процесу автоматизац??, може перевищити варт?сть заощаджень в?д само? автоматизац??.
• Висока ц?на: автоматизац?я нового продукту, неодм?нно, вимага? дуже великих початкових ?нвестиц?й пор?вняно з питомою варт?стю продукту, отже видатки на автоматизац?ю, може бути закладено у варт?сть багатьох продукт?в протягом тривалого часу.

У виробництв?, мета автоматизац??, набула ширшого значення, н?ж продуктивн?сть, варт?сть ? час.

Загальна характеристика

Автоматизац?я, окр?м об'?кта керування, вимага? додаткового застосування давач?в (сенсор?в), керувальних пристро?в (контролер?в ?з засобами вводу-виводу), виконавчих механ?зм?в та у переважн?й б?льшост?, ?рунту?ться на основ? використання електронно? техн?ки та метод?в обчислень, що ?нод? насл?дують нервов? ? розумов? функц?? людини.

Автоматизуються:

• виробнич? (технолог?чн?) процеси;
• про?ктування;
• орган?зац?я, планування та керування;
• науков? досл?дження.
• б?знес-процеси.

Системи автоматизац??

Мета автоматизац?? — п?двищення продуктивност? прац?, пол?пшення якост? продукц??, покращення керування, усунення людини в?д виробництв, небезпечних для здоров'я.

Автоматизац?я, за винятком простих випадк?в, вимага? всеб?чного, системного п?дходу до р?шення завдання, тому окрем? вир?шення завдань засобами автоматизац??, зазвичай називаються системами, наприклад:

• автоматична система керування;
• автоматизована система керування;
• система автоматизац?? про?ктних роб?т (САПР);
• автоматизована система керування технолог?чним процесом (АСК ТП).

Система автоматизац?? — ?нформац?йно об'?днана сукупн?сть програмованих пристро?в автоматизованого та автоматичного контролю, регулювання та керування.

Галуз?, де автоматизац?я ? важливою: виробництво стал?, г?рнича справа, машинобудування, х?м?чне виробництво, харчова промислов?сть, енергетика, керування автомоб?льним, зал?зничним ? пов?тряним транспортом.

Складовими елементами системи автоматизац?? ? п?дсистеми:

1. Технолог?чно? та авар?йно? сигнал?зац??.
2. Автоматичного блокування ? технолог?чного захисту.
3. Авар?йного керування.
4. Ре?страц?? стану керованого процесу ? д?й оператора.
5. Обм?н даними м?ж пристроями системи та з? зовн?шн?ми ?нформац?йними системами.

Конвертован?сть ? час об?гу

?ншим значним напрямком автоматизац??, ? п?двищений попит на гнучк?сть та конвертован?сть у виробничих процесах. Виробники все част?ше, вимагають можливост? легко переходити в?д виробництва продукц?? А до виготовлення продукту B, без потреби повн?стю перебудовувати виробнич? л?н??. Гнучк?сть ? розпод?л процес?в, привели до запровадження автоматично-керованих транспортних засоб?в з природними особливостями нав?гац??.

Також, допомага? цифрова електрон?ка. Колишн? аналогов? вим?рювальн? прилади, було зам?нено на цифров? пристро?, як? можуть бути б?льш точними та гнучкими, ? пропонують ширш? можливост? щодо складн?шо? конф?гурац??, параметризац?? й використання. Це супроводжувалося революц??ю польових шин, що забезпечило мережевий (тобто одним кабелем) зас?б зв'язку м?ж системами керування, та приладами польового р?вня, й усунуло потребу жорсткого монтажу електропроводки.

Окрем? заводи, прийняли ц? технолог?? швидко. Б?льш консервативн? фабрики переробно? промисловост?, з ?х довшими циклами, були пов?льн?шими, щоби це прийняти ? вим?рювання й керування на основ? аналога, як ? ран?ше, тут переважало. Все б?льш широке використання Industrial Ethernet на виробництв?, штовха? ц? в?яння ще дал?, та дозволя? виробничим п?дрозд?лам, бути т?сн?ше з'?днаними у межах п?дпри?мства, якщо це потр?бно, через безпров?дний ?нтернет. Всеосяжна конкуренц?я, також п?двищу? попит на реконф?гурован? виробнич? системи.

Техн?чн? засоби промислово? автоматики

• Вторинн? вим?рювальн? прилади
• Диференц?ально-трансформаторн? ? феродинам?чн? вим?рювальн? прилади
• Автоматичн? мости зм?нного струму
• Автоматичн? потенц?ометри
• Керувальн? пристро?
• Виконавч? механ?зми
• Регулювальн? органи

Засоби автоматизац??

На початку 2000-х рок?в, ?нженери можуть мати цифровий контроль над автоматизованими пристроями. У п?дсумку, було швидко розширено меж? використання та д?яльност? людини. Автоматизован? технолог?? тепер служать основою для математичних та орган?зац?йних ?нструмент?в, застосовуваних для створення складних систем. В?дом? приклади — системи автоматизованого про?ктування (САПР) та автоматизованого виробництва.

?нформац?йн? технолог??, разом з промисловими машинами та процесами, можуть допомогти у розробц?, реал?зац?? та мон?торингу систем керування. Одним ?з приклад?в промислово? системи керування, ? програмований лог?чний контролер (ПЛК). ПЛК це спец?ал?зован? загартован? комп'ютери, як? часто використовуються для синхрон?зац?? потоку вх?дних даних в?д (ф?зичних) давач?в ? под?й, з потоком виход?в на виконавч? пристро? та под??.

Людино-машинн? ?нтерфейси (HMI) або ?нтерфейси комп'ютер-людина (CHI), зазвичай, застосовуються для зв'язку з ПЛК та ?ншими комп'ютерами. Допом?жний персонал, який стежить та контролю? через HMI, можна назвати р?зними ?менами. У промислових технолог?чних ? виробничих умовах, вони називаються операторами або щось под?бне. У котельнях та центральних в?дд?лах комунального господарства, ?х називають стац?онарними ?нженерами.

?снують р?зн? види засоб?в автоматизац??:

• ANN — Штучна нейронна мережа
• DCS — розпод?лена система керування
• HMI — Human Machine Interface
• SCADA — диспетчерське керування та зб?р даних
• PLC — програмований лог?чний контролер
• вим?рювальн? прилади
• керування рухом
• робототехн?ка

Коли справа доходить до автоматизац?? виробничих процес?в, хост-моделювання програмного забезпечення (HSS), ? широко використовуваним ?нструментом тестування, який застосову?ться для налаштування програмного забезпечення обладнання. HSS використову?ться для тестування продуктивност? обладнання за заводськими стандартами автоматизац?? (тайм-ауту, часу в?дгуку, часу обробки).

Обмеження автоматизац??

Сучасн? технолог?? не здатн? автоматизувати ус? потр?бн? завдання.

Багато операц?й з використанням автоматизац??, мають численний ?нвестований кап?тал та виробляють велик? обсяги продукц??, що робить збо? надзвичайно дорогими та передбачувано небезпечними. Отже, потр?бен деякий персонал для забезпечення того, щоби вся система працювала в належний спос?б, ? щоби п?дтримувалася безпека й як?сть продукц??.

Оск?льки процеси стають усе б?льш автоматизованими, треба щоразу менше прац? задля збереження або пол?пшення якост?, котр? можна отримати.

Хоча, дедал? б?льше процес?в, стають автоматизованими, залишаються, тим не менше, неавтоматизован? д?лянки. Це приклад вичерпання можливостей. Проте, нов? технолог?чн? парадигми, можуть встановити нов? обмеження, як? перевершать попередн?.

Поточн? обмеження

Багато ролей для людей у промислових процесах, дос? знаходяться за межами сфери автоматизац??. Розп?знавання образ?в людського р?вня, розум?ння мови  та здатн?сть розмовляти, виходять далеко за меж? можливостей сучасних механ?чних ? комп'ютерних систем. Завдання, що вимагають суб'?ктивно? оц?нки або п?дсумовування складних даних давач?в, таких, як запахи ? звуки, а також, завдань високого р?вня, як от стратег?чне планування, на початку XXI стол?ття, ще вимагають людського досв?ду. У багатьох випадках, використання людей ? б?льш економ?чно виг?дним, н?ж застосування механ?чних п?дход?в, нав?ть там, де автоматизац?я виробничих завдань можлива. Створення теор??, допоможе подоланню цих перешкод, на  шляху до п?сля-деф?цитно? економ?ки.

Парадокс автоматизац??

Парадокс автоматизац?? поляга? у тому, що чим  ефективн?ше автоматизовано системи, тим б?льш важливий внесок людей-оператор?в. Люди залучаються в усе менш?й м?р?, але ?х участь ста? все вагом?шою.

Якщо автоматизована система ма? похибку, вона буде множити цю помилку, поки хиба, не стане пом?ченою або усуненою, людським оператором.

Важким прикладом цього, ? катастрофа рейсу Air France 447, де в?дмова автоматизац??, примусила п?лот?в до ручного керування л?таком Airbus A330 — под??, до яко? вони не були готов?.

Останн? ? нов? застосування

Автоматизац?я б?знесу або Автоматизац?я б?знес процес?в

Автоматизац?я б?знес-процес?в (АБП), також в?дома як автоматизац?я б?знесу, — це автоматизац?я б?знес-процес?в за допомогою технолог?й. Це може оптим?зувати б?знес для простоти, досягти цифрово? трансформац??, п?двищити як?сть послуг, покращити надання послуг або стримати витрати. BPA склада?ться з ?нтеграц?? додатк?в, реструктуризац?? трудових ресурс?в ? використання програмних додатк?в у вс?й орган?зац??. Роботизована автоматизац?я процес?в ? новою сферою АБП.

У б?знес? почали застосовувати автоматизац?ю процес?в, а саме: - HR автоматизац?я - Автоматизац?я маретингу - Автоматизац?я ф?нанс?в - Автоматизац?я виробництва (промислова автоматизац?я, автоматизац?я торг?вл? тощо)

Автоматизац?я роздр?бно? торг?вл?

Заводська автоматизац?я — роботизоване пакування хл?ба

У харчов?й промисловост? почали застосовувати автоматизац?ю процесу замовлення; Макдональдс вже давно застосувала сенсорний екран та впорядкування плат?жних систем у багатьох з? сво?х ресторан?в, чим зменшила потребу касир?в. Техаський ун?верситет в Ост?н? представив повн?стю автоматизоване кафе роздр?бно? торг?вл?. Деяк? кав'ярн? та ресторани, використовують моб?льн? ? планшетн? ?додатки? (замовлення й оплата на пристро?), щоби зробити процес замовлення для кл??нт?в б?льш зручним. ?нш? ресторани, автоматизували доправлення ?ж? до стол?в кл??нт?в, ?з застосуванням конве?р-системи. Щоби зам?нити обслугу, ?нколи використовують робот?в.

Багато супермаркет?в ? нав?ть невеликих магазин?в, швидко вводять касов? системи самообслуговування, що знижу? потребу у найманн? прац?вник?в задля оформлення покупки.

?нтернет-магазин можна вважати формою автоматизовано? роздр?бно? торг?вл?, де оплата й оформлення замовлення, в?дбува?ться кр?зь автоматизовану онлайн-систему обробки транзакц?й. ?нш? форми автоматизац?? також, можуть бути нев?д'?мною частиною ?нтернет-магазин?в, наприклад, розгортання автоматизовано? складсько? робототехн?ки, яка застосову?ться, наприклад, на Amazon за допомогою Kiva Systems.

Автоматизований видобуток

Передбача?ться вилучення людсько? прац? з процесу видобутку. Г?рничодобувна промислов?сть на початку 2000-х рок?в, була у стан? переходу до автоматизац??. Натепер, вона все ще потребу? велико? к?лькост? людського кап?талу, особливо у кра?нах третього св?ту, де витрати на робочу силу ? низькими, тобто ? менше стимул?в для п?двищення ефективност? за допомогою автоматизац??.

Автоматизован? системи в?деоспостереження

Defense Advanced Research Projects Agency (DARPA) почала досл?дження та розробку автоматизованого зорового спостереження та контролю, на виконання програми (VSAM), в пер?од м?ж 1997 ? 1999 роками, ? бортових систем в?деоспостереження програми (AVS), з 1998 по 2002 р?к. Тепер докладаються велик? зусилля задля реал?зац?? бачення сп?льноти, щодо розроблення ц?лком автоматизовано? системи в?дстеження. Автоматизоване в?деоспостереження, контролю? людей та транспортн? засоби у режим? д?йсного часу у певному середовищ?. Автоматизован? системи спостереження, як? ?снують, засновано на тому, що ?х, насамперед, призначено для спостереження у прим?щенн?, просто неба, або у пов?тр?, за наявност? певно? к?лькост? давач?в, дан? з яких, автоматизована система, може обробляти. Метою системи в?деоспостереження, ? запис властивостей та тра?ктор?й об'?кт?в у т?й чи ?нш?й област?, видавання попередження або пов?домлення уповноваженому органу, у раз? виникнення тих чи ?нших под?й.

Автоматизован? системи шосе

Що стосу?ться вимог до безпеки ? моб?льност?, то з? зростанням технолог?чних можливостей, ц?кав?сть до автоматизац?? зб?льшилась. Прагнення пришвидшити розробку та впровадити повн?стю автоматизован? транспортн? засоби й автомоб?льн? дороги, спонукало конгрес Сполучених Штат?в, до вид?лення, б?льш н?ж на $ 650 млн кошт?в, протягом шести рок?в для впровадження ?нтелектуальних транспортних систем (?ТС). Такий розвиток, повинен передбачати, досл?дження в галуз? людського чинника для забезпечення усп?ху людино-машинно? вза?мод??. Мета ц??? програми полягала, у тому, щоб отримати перше ц?лком автоматизоване шосе, про?зну частину або автоматизований тестовий трек, 1997 року. Ця система повинна була пристосувати установку обладнання, у нових та наявних автотранспортних засобах.

Повна автоматизац?я, зазвичай, визнача?ться як така, що не вимага? н?якого керування, або дуже обмежений контроль з боку вод?я; тако? автоматизац?? буде досягнуто завдяки по?днанню давач?в, комп'ютер?в ? систем зв'язку у транспортних засобах, та вздовж про?зно? частини. Повн?стю автоматизоване керування буде, теоретично, дозволяти ближч? в?дстан? м?ж транспортними засобами та б?льш висок? швидкост?, як? могли б п?двищити пропускну здатн?сть у м?сцях, де додаткове дорожн? буд?вництво, ф?зично неможливе, пол?тично неприйнятне або занадто дороге. Автоматизован? засоби керування, також, можуть п?двищити безпеку дорожнього руху, завдяки скороченню можливостей для помилки вод?я, як? викликають велику частку дорожньо-транспортних пригод. ?ншими можливими перевагами ?: пол?пшення якост? пов?тря (внасл?док б?льш економ?чних транспортних поток?в), зб?льшення заощадження палива, а також сп?н-офф технолог?й, що з'являються у ход? досл?джень ? розробок, пов'язаних з автоматизованими системами шосе.

Автоматизац?я окремих технолог?чних процес?в

У г?рництв?

• Автоматизац?я рудоп?дготовки
• Автоматизац?я процес?в магн?тного збагачення руд
• Автоматизац?я процесу згущення
• Автоматизац?я процесу флотац??
• Автоматизац?я в?дсаджувально? машини
• Автоматизац?я важкосередовищно? сепарац??
• Автоматизац?я процесу зневоднення на вакуум-ф?льтр?
• Автоматизац?я процесу терм?чно? сушки корисних копалин
• Комплекс автоматизованого керування конве?рами

Зв'язок з безроб?ттям

Досл?дження Oxford Martin School, показали, що сп?вроб?тники, котр? виконують ?так? завдання, як ч?тко визначен? процедури, та котр? може бути легко виконано за допомогою складних алгоритм?в? перебувають п?д загрозою вит?снення. У досл?дженн?, оприлюдненому  2013 року, вказу?ться, що автоматизац?я може вплинути як на квал?ф?ковану так ? неквал?ф?ковану робочу силу, ? як на високо так ? низькооплачуван? профес??; однак, низькооплачуван? ф?зичн? заняття, ? найб?льш загроженими. За даними досл?дження, що з'явилися у McKinsey Quarterly 2015 року, зб?льшення комп'ютеризац?? у б?льшост? випадк?в, не вплива? на зам?ну сп?вроб?тник?в, натом?сть, цьому сприя? автоматизац?я д?лянок завдань, як? вони виконують.

На п?дстав? формули Жиля Сен-Поля, економ?ста Toulouse 1 University, попит на зниження неквал?ф?кованого людського кап?талу, б?льш пов?льний, н?ж попит на зб?льшення квал?ф?кованих роб?тник?в. У п?дсумку, автоматизац?я, для сусп?льства загалом, призвела до здешевлення продукц??, б?льш низьких середн?х годин роботи, а також до виникнення нових галузей промисловост?, (тобто, робототехн?чну промислов?сть, комп'ютерну ?ндустр?ю, промисловий дизайн). Ц? нов? галуз?, забезпечують велику к?льк?сть робочих м?сць з найвищою зароб?тною платою в економ?ц?.

Див. також

• Система керування
• Автоматичне керування
• Теор?я керування
• Автоматизована система
• К?бернетика
• Техн?чна к?бернетика
• Автоматизац?я виробництва
• Автоматика
• Коеф?ц??нт автоматизац??
• SCADA
• M2M
• Передача даних
• Робототехн?ка
• Мехатрон?ка
• Штучний ?нтелект
• Нанотехнолог??
• Nanocar
• Андро?д
• Людино-машинна вза?мод?я
• Мова моделювання
• Четверта промислова революц?я

Джерела

• ?Енциклопед?я к?бернетики?, в?дпов?дальний ред. В. Глушков, 2 тт., укр. вид.1973, рос. вид. 1974;
• ?ванов А. О. Теор?я автоматичного керування: П?дручник. — Дн?про: Дн?провська пол?техн?ка. — 2003. — 250 с.
• Папушин Ю. Л., Б?лецький В. С. Основи автоматизац?? г?рничого виробництва. — Донецьк : Сх?дний видавничий д?м, 2007. — 168 с. — ISBN 978-966-317-004-6.
• Cinterion M2M World

Л?тература

• Основи автоматики та автоматизац??: навч. пос?б. / ?. П. П?стун, ?. Д. Стасюк; Нац. ун-т ?Льв?в. пол?техн?ка?. — Льв?в, 2014. — 333 c. — Б?бл?огр.: с. 303—304.
• Сопрунюк П. М., Юзевич В. М., Ог?рко О. ?., Луговий П. В. Автоматизац?я математичних обчислень для оц?нки параметр?в поверхневих шар?в // В?дб?р ? обробка ?нформац??. 2000.-Вип.14(90) с.151-156.
• Acemoglu, Daron, and Pascual Restrepo. “Automation and New Tasks: How Technology Displaces and Reinstates Labor.” The Journal of Economic Perspectives, vol. 33, no. 2, American Economic Association, 2019, pp. 3–30, JSTOR 26621237.
• Norton, Andrew. Automation and Inequality: The Changing World of Work in the Global South. International Institute for Environment and Development, 2017, JSTOR resrep02662.
• Danaher, John. “The Case for Technological Unemployment.” Automation and Utopia: Human Flourishing in a World without Work, Harvard University Press, 2019, pp. 25–52, doi:10.2307/j.ctvn5txpc.4.
• Reinsch, William, and Jack Caporal. “The Digital Economy & Data Governance.” Key Trends in the Global Economy through 2030, edited by Matthew P. Goodman and Scott Miller, Center for Strategic and International Studies (CSIS), 2020, pp. 18–21, JSTOR resrep26050.6.
• Shiller, Robert J. “Automation and Artificial Intelligence Replace Almost All Jobs.” Narrative Economics: How Stories Go Viral and Drive Major Economic Events, Princeton University Press, 2019, pp. 196–211, doi:10.2307/j.ctvdf0jm5.19.